Тиждень початкової освіти

(орієнтовний план проведення Тижня у школах району)

Проблема. Розвиток конкурентноспроможності вчителя початкових класів як умова підвищення якості початкової освіти

Дата проведення: 17.11-24.11 2014р.

Девіз тижня: Кожен день у нас цікавий, веселий, плідний і яскравий

Понеділок -17.11.2014р.
День моєї країни
Мій край чудовий- Україна
Н.Красоткіна

Лінійка, присвячена відкриттю Тижня початкової освіти
Ранкова зустріч «З Україною у серці я живу»
Виставка малюнків « Україна- чарівний край»
Конкурс читців поезії «Моя Україна»
Конкурс знавців української мови(3-4 класи) з теми «Мово українська, гордосте моя!»


Вівторок-18.11.2014р.
День мови

Яке то щастя –мати мову,
якою писаний «Кобзар»,
оту святу, многовікову,
наш найдорожчий божий дар!
В.Квітневий

1.Відвідування нестандартних уроків української мови, літературного читання в 2-4
класах, іноземної мови
2.Виставка учнівських зошитів «Наші зошити всміхаються»
3.Виховний захід у ГПД «Подорож країною Здоров'я», «Здоров'я- найцінніший скарб», «У здоровому тілі- здоровий дух»
4.Спортивне свято «У здоровому тілі- здоровий дух»
5. «Веселі старти»
6.Рухливі ігрові перерви
7.Години спілкування : «Бути здоровим-модно», «Життя-це здоров'я…». «Найбільше багатство-це здоров'я»
8.Флеш-моб «Вишиванка мого рідного краю»
9.Конкурс на кращого читця скоромовок


Середа-19.11.2014р.

День математики

Математику вже тому вчити треба, що вона розум у порядок приводить

1.Відвідування уроків математики в 1. 3 і 4 класах
2.Відвідування уроку інформатики в 2 класі
3.Виховний захід у ГПД «Математичний аукціон»
4.Конкурс знавців математики
5.Виставка учнівського зошита «Свято зошита з математики»
6.Рухливі ігрові перерви
7.Захист міні-проектів «Вишиванка мого рідного краю»
8.Осінні спогади при свічках (виховний захід)

Четвер-20.11.2014р.
Творчість нашу даруємо тобі, рідна країно

1.Відвідування уроків з трудового навчання, образотворчого мистецтва, природознавства, Я у світі у 1-4 класах
2.Проведення конкурсу малюнків на тему «Я малюю Україну»
3.Проведення уроків мужності:
-Вклонися низько. до землі, тим,хто поліг,щоб мирно жили ми
-Всі ми доньки і сини нашої єдиної України
-Одна земля у всіх у нас
-Маленька Україна чи велика?
-Вони захищають нас…
4.Проведення благодійної ярмарки
5.Робота майстер-класів. Зустріч із народними умільцями.
6.Зустріч із працівниками Національного природного парку «Гуцульщина»

П'ятниця- 21.11.2014р.
Родина, родина- це вся Україна…

1.Відвідування уроків музичного мистецтва, фізичної культури,основ здоров'я
2.Конкурс стінних газет
3.Фотоколаж «З родини йде життя дитини»
4.Виставка сімейної творчості
5.Родинне свято «Каруселі мрій дитячих», «Без сім'ї нема щастя на землі», «Українська пісня-душа рідного народу»

Понеділок-24.11.2014р.
У рідній школі, в дружнім колі всім нам цікаво дуже


1.Відвідування уроків на «замовлення»
2.Гала-концерт «Україна в моєму серці завжди…»
3.Проведення рухливих перерв
4.Закриття Тижня початкової освіти. Проведення підсумкової лінійки,нагородження переможців.
5.Засідання ШМО вчителів початкових класів
Методичні посиденьки «Формування ключових компетентностей молодшого школяра»

Сучасні підходи до аналізу та самоаналізу уроку

Т.Ільїна визначила десять параметрів, за якими вчитель може здійснити самоаналіз і самооцінку уроку.
Модернізований алгоритм аналізу уроку.
1.Загальна структура уроку
До якого типу може належати урок? Яким є його місце в системі інших уроків з теми? Чи чітко виділені елементи уроку цього типу і чи правильно визначено дозування часу на кожну частину уроку?

2. Реалізація основної дидактичної мети уроку
Чи всі вимоги програми з цієї теми відображені в уроці? Наскільки активними були учні, ознайомлюючись з новим матеріалом(сприймання, розуміння, збудження пізнавального інтересу)? Чи правильно складений і здійснений план відкриття нових знань? Чи мав учитель достатні знання? Як і що потрібно змінити в опануванні нового матеріалу і чому? Чи була організація первинного закріплення? Як оцінювався рівень навчальних досягнень учнів? Чи застосовувався диференційований підхід до учнів? На яких етапах уроку? Яким чином?

3.Здійснення розвитку учнів у процесі навчання
Чи залучалися учні до основних розумових операцій (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація)? Чи звертався вчитель до особистісного досвіду дітей? Чи був матеріал, що вивчався, практично спрямованим, чи застосовували знання в нових ситуаціях? Як і чим був забезпечений розвиток пізнавальної самостійності учнів? Чи реалізовувалися між предметні зв'язки? Чи були використані засоби розвитку творчого мислення (елементи проблемності, завдання пошукового характеру)? Чи повідомляли на уроці інформацію для загального розвитку? Чи відбувався естетичний розвиток учнів?

4. Виховання в процесі уроку
Чи повною мірою були використані виховні можливості змісту навчального матеріалу? Як формувався світогляд: чи були розв'язані світоглядні ідеї, сформульовані відношення, оціннні судження? Чи вплинув урок на формування поглядів і переконань учнів? Як забезпечений на уроці зв'язок навчання з життям? Що сприяло вихованню гуманного ставлення до людей, відповідального ставлення до роботи та її результатів? Яким є виховний вплив особистості самого вчителя?

5. Дотримання основних принципів дидактики
Чи правильно була організована діяльність учителя з позиції реалізації принципів навчання? Як була організована самостійна робота учнів? Яким є її обсяг? Якою є її ефективність?
6. Вибір методів навчання
Чи правильно обрані методи навчання учнів? Чи забезпечували вони «суб'єкт-суб'єктні» відносини у підсистемах «учитель-учень», «учитель- клас», «учень-учень»?Чи використовували наочність,ІКТ? Якими є їх ефективність, доцільність? Чи правильно був організований контроль навчальних досягнень учнів? Як була організована робота над помилками? Чи була вона взагалі? Чи дотримували загальних вимог до вибору методів навчання (залежно від загальної цільової спрямованості, дидактичної мети, специфіки навчального матеріалу, предмета, віку, індивідуальних особливостей учнів тощо)?


7. Робота вчителя на уроці
Чи була перевірена готовність учнів до уроку? Якою була активність учнів на різних етапах уроку? Якими були види діяльності учнів на уроці? Чи зверталась увага на культуру праці(правильне ведення записів, їх оформлення, дбайливе ставлення до підручників тощо)? Якою була дисципліна на уроці? Чи правильними були прийоми підтримання дисципліни на уроці? Чи досягали вони мети? Якщо ні, то чому? Яким є ставлення учнів до предмета, до вчителя?

8. Гігієнічні умови уроку
Чи достатньо освітлена класна кімната? Як впливає на якість заняття колір стін, панелей, парт? Чи відповідають меблі віку учнів? Чи вдало складений розклад,зокрема яким є місце певного уроку в тижневому розкладі, у розкладі певного дня? Як була проведена перерва,що передувала певному уроку? Чи не були затримані учні на уроці після дзвоника?



(Проектування та проведення уроку в початкових класах на
засадах компетентнісного ( діяльнісного) підходу
Серія «Бібліотека журналу «Початкове навчання та
виховання»,2014р.)

Орієнтовні алгоритми аналізу уроку

1. Самоаналіз уроку

1.Тип і вид уроку,зв'язок його з попередніми.
2.Які головні завдання уроку,як вони враховувались при реалізації мети уроку?
3.Чи раціонально використаний час уроку?
4.Чи раціональна структура уроку для розв’язання головних завдань, досягнення мети?
5.Які методи навчання використовувались для вивчення нового матеріалу?
6.Як налагоджується контакт із класом,окремими учнями?
7.Ефективність організації самостійної роботи.
8.Чи використовувався індивідуальний і груповий підходи до навчання?
9.Чи були елементи самоосвіти,самовиховання?
10.Чи забезпечена цілеспрямованість, оптимальна розумова діяльність учнів?
11.Запобігання та подолання розумового перевантаження учнів.
12.Створення проблемно-пошукових ситуацій для глибини засвоєння матеріалу,емоційного настрою учнів.
13.Дотримання правил педагогічного такту, загальноприйнятої етики, норм взаємин учителя й учня.
14.Вдалі елементи.етапи,форми,методи.
15.Що із запланованого не вдалося? Чому?
16.Чи зацікавив урок учнів?
17.Як працювати над подоланням недоліків? Яка необхідна допомога?


Аналіз відповідності змісту й структури уроку принципам розвивального навчання

1.Співвідношення навантаження на пам'ять учнів і їхнє мислення.
2.Співвідношення відтворювальної і творчої діяльності учнів.
3.Співвідношення засвоєння знань у готовому вигляді(з підручника, посібника,зі слів учителя тощо) і в процесі самостійного пошуку.
4.Які складові проблемно-евристичного навчання виконуються вчителем і які –учнями(хто ставить проблему,хто формулює,хто розв’язує).
5.Співвідношення контролю,аналізу й оцінки діяльності школярів,які здійснює вчитель, і взаємної критичної оцінки,самоконтролю та самоаналізу учнів.
6.Співвідношення між спонуканнями учнів до діяльності ( коментарі,які викликають позитивні почуття у зв’язку із виконаною роботою,установки,що стимулюють інтерес,вольові зусилля на подолання труднощів тощо) та примушенням (нагадуванням про оцінку, різкі зауваження,нотації тощо).



Кожний урок-це частинка життя як учителя,так і учнів. Це неперервний процес розвитку й зростання:розумового,соціального,морального і духовного. Його ефективність залежить від якості уроку.
І.Стратілат




Особливості методики проведення уроку у системі розвивального
навчання

* створення атмосфери відкритості,доброзичливості,співтворчості у спілкуванні;
* включення емоційної сфери дитини в навчальний процес,звернення до почуттів,збудження інтересу до теми;
* рівність учителя й учнів у пошуку нової навчальної інформації;
* спонукання учнів до постановки питань;
* подання інформації не в повному обсязі з метою провокування почуття інформаційного голоду;
* вилучення офіційного оцінювання діяльності учнів, яке здійснюється в опосередкованій формі під час афішування робіт учнів


Систематика запитань Блума

>Знання(Що? Де? Коли?)
>Розуміння (перефразування)
Як ви розумієте?
Покажіть взаємозв’язок.
Чому?
Об'єднайте в смислові пари.


>Застосування
Виконайте,розв'яжіть,складіть.
Обґрунтуйте.
Порівняйте.
Доведіть.
Зробіть висновки.


>Аналіз
Як ви вважаєте?
Якими є мотиви персонажа?
Як почувалися в цей момент?
Складіть план.
Розробіть модель.

>Синтез
Спрогнозуйте розвиток подій.
Запропонуйте свій проект.
Яким міг би бути інший шлях?
Що сталося б, якби …

Уроку, ти не думай, що існуєш від дзвоника до дзвоника…
Ти,можливо,ніколи не закінчуєшся…
Ти відправляєш нас додому з неспокійними думками.
Шалва Амонашвілі

Здоров'язбережувальні функції уроку

Здоровою може вважатися людина,яка від-
значається гармонійним фізичним і розумо-
вим розвитком і добре адаптована до навко-
лишнього фізичного та соціального середо-
вища.
Г.Сигерист

Фізкультхвилинки під час уроку сприяють поліпшенню функціонування мозку .відновлюють тонус м'язів,підтримують правильну поставу, знімають напругу з органів зору і слуху, з утомлених від письма пальців.
Фізкультхвилинка має стати обов’язковим елементом кожного уроку в початковій школі(крім тих уроків,на яких сам процес навчання передбачає достатню рухливість. Наприклад,уроки музики,трудового навчання,ритміки,фізичного виховання).
Фізкультхвилинка передбачає виконання 3-4 вправ, добре знайомих дітям і легких.
Кожну вправу виконують 3-4 рази в нормальному темпі. Тривалість фізкультхвилинки -2-3 хв. Вправи необхідно добирати так,щоб протягом дня цілеспрямовано навантажувалися й розслаблялися різні групи м'язів дітей:плечового пояса,спини,тазостегнових суглобів. Необхідно включати в комплекс вправи для відпочинку очей, дихальні та на координацію рухів.
Щоб процес виконання фізичних вправ був цікавий для дітей,необхідно змінювати вправи(кожні 2-3тижні),виконувати їх під музику,включати танцювальні рухи.
Дітям також подобаються фізкультхвилинки, які супроводжуються віршованими текстами. При проведені даних фізкультхвилинок учитель промовляє текст, а діти виконують вправи.

Всі піднесли руки-раз!
На носках стоїть весь клас!
Два-присіли,руки вниз,
На сусіда подивись.

Раз!-і вгору,два!-і вниз,
На сусіда не дивись.
Будемо дружно ми вставати,
Щоб ногам роботу дати.


Орієнтовні вправи для фізкультхвилинок
Пташка
Ноги разом,носки в сторону, руки по боках.На рахунок «один»підняти руки вгору й стати на носки.На рахунок «два»- в.п. Руки- як крильця у пташки,яка летить,-вгору-вниз,вгору-вниз.

Годинник
Ноги разом, руки на поясі. На рахунок «один»- голову нахилити до правого плеча,на рахунок «два»- до лівого. Як годинник- тік-так, тік-так.

М'ячик
Присісти,руки покласти на коліна. Стрибати,не випрямляючись, як маленький м'ячик,-раз,два,три,чотири…



Вітрячок
Ноги-на ширині плечей,тулуб нахилено вперед,руки розведені в сторони. «Один»-праву руку підняти вгору,а ліву-вниз,подивитися на праву руку вгору. «Два»-ліву руку підняти вгору, а праву-вниз. Подивитися на ліву руку вгору.

В.п.- сидіти на стільці,руки простягти вздовж тіла розслаблено.
1-нахил голови назад.
2-нахил голови вперед.
Вправу виконувати повільно,спину тримати рівно, голову нахиляти якнайдалі.


Орієнтовні вправи для розвитку дихання
(за рекомендацією Є.Давиденка)

1.В.п.-стати рівно,руки вниз.
1-2-руки в сторони-вдихнути.
3-4-різко обняти себе руками за плечі-видихнути
Повторити 3-4 рази.

2.В.п.-стати рівно,руки вниз.
1-2-руки в сторони-вдихнути.
3-4-присісти,обняти руками коліна-видихнути.
Повторити 3-4 рази.

3. Вдихнути широко відкритим ротом,видихнути носом. Повторити 4-5 разів.

4.Дихання через одну ніздрю:вдихнути носом-одна ніздря притиснута пальцем,видихнути ротом. Повторити 3-4 рази.


(Л.Кравчук. Ефективний урок. Початкова школа,К.,2013.)

Методичні рекомендації щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань поведінки у надзвичайній ситуації.

Що потрібно робити у надзвичайній ситуації?
Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях.
1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:
— закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;
— вимкнути світло, закрити вікна та двері;
— зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій);
— інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.
2. У разі загрози чи ведення бойових дій:
— закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
— взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;
— відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;
— попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;
— без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;
— проявляти крайню обережність; не варто панікувати.
3. Якщо стався вибух:
— уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;
— якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;
— виконати всі інструкції рятувальників.
4. Під час повітряної небезпеки:
— відключити живлення, закрити воду і газ;
— загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
— взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;
— попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;
— дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;
— як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.
5. Під час масових заворушень:
— зберігати спокій і розсудливість;
— під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;
— не піддаватися на провокації;
— надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.
6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:
— постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;
— за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або міліції;
— намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;
— якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;
— не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;
— виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;
— уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;
— нічого не просити, їсти все, що дають;
— якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;
— уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;
— спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю — ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця — падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;
— при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;
— під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;
— під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.
7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони:
— взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;
— за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;
— дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька;
— переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності – звернутися за допомогою до міліції та медичних працівників.

Методичні рекомендації щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами

Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.
8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.
4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.
Декілька загиблих щороку — трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття. Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.
Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
До вибухонебезпечних предметів належать:
• вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів;
• боєприпаси — вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:
— бойові частки ракет;
— авіаційні бомби;
— артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
— інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
— ручні гранати;
— стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
— піротехнічні засоби:
— патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
— вибухові пакети;
— петарди;
— ракети (освітлювальні, сигнальні);
— гранати;
— димові шашки.
• саморобні вибухові пристрої — пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
— саморобні міни-пастки;
— міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа — діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
— наближатися до предмета;
— пересувати його або брати до рук;
— розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
— розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
— приносити предмет додому, у табір, до школи.
Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!
Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.
Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:
1. Ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;
2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);
3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;
4. У жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.
Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.
Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:
— припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
— наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
— звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
— наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
— наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.
Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.
Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).
У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».
Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.
У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:
— одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
— візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
— під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
— тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.
Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
— обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки — користуйтеся ліхтариком;
— негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
— з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
— перевірте, чи потребують допомоги сусіди.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.
Отож:
— не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
— виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
— не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.
Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.
Поради керівнику навчального закладу:
Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.
На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:
• посилити пропускний режиму при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.
У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.
До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.
У разі потреби — евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.
Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.
У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.

Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі

Від 01.07.2014 № 1/9-343






Управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської міської державної адміністрації
Інститутам післядипломної педагогічної освіти
Загальноосвітнім навчальним закладам


Про організацію навчально-виховного
процесу у загальноосвітніх
навчальних закладів і вивчення базових
дисциплін в основній школі


Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2014/2015 році у загальноосвітніх навчальних закладів, що додаються.
Просимо довести зазначену інформацію до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів.
Додатки: на 106 арк.



Заступник Міністра П.Б. Полянський

Додаток 2 до листа
Міністерства освіти і науки України
від 01.07. 2014 р. № 1/9 - 343

Початкова школа

Організація навчання у 1, 2 і 3-х класах у 2014/2015 навчальному році здійснюватиметься за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти та затвердженими наказом Міністерства від 12.09.2011 № 1050 «Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів», а саме:
Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012;
Учебные программы для общеобразовательных учебных заведений с обучением на русском языке. 1-4 классы.- К.: Видавничий дім «Освіта», 2012.
Відповідно до наказу Міністерства від 22.04.2014 № 500 «Про проведення експертизи та громадського обговорення типових навчальних планів та навчальних програм для дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів» відкореговано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкових класів.
У навчальній програмі з математики для учнів 1-го класу у темі «Додавання й віднімання чисел у межах 100 без переходу через розряд» у державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів фразу «застосовує прийоми обчислення у межах 100 без переходу через розряд» замінити на «має уявлення про спосіб додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток й виконує відповідні обчислення за зразком». Наголошуємо, що ця тема подається для ознайомлення, тому не є обов’язковою для вивчення та контролю.
У 2-му класі тема «Арифметичні дії додавання й віднімання без переходу через розряд» (стор.150) є обов’язковою до вивчення.
Під час її вивчення учні мають засвоїти такі випадки обчислення, як 45+20; 45-20; 45+2; 42-2; 45+22; 45-22.
Другокласники ознайомлюються з усіма таблицями множення та ділення одноцифрових чисел. Не варто вимагати від школярів засвоювати напамʼять результати множення чисел 6-9 і ділення на числа 6-9 під час обчислень. Для кращого засвоєння даних обчислень пропонуємо дозволити учням користуватись готовими таблицями.
У 3-му класі, під час повторення теми «Таблиці множення і ділення» слід звернути на повноцінне засвоєння таблиць множення і ділення.
У навчальній програмі «Літературне читання» (2-4 класи) у змістовій лінії «Коло читання» вказано, що перелік не тільки творів, а й авторів є рекомендованим і може бути змінений укладачами підручників та вчителями.
До змісту навчального матеріалу з природознавства в 3-му класі у частині теми «Людини та її організм» внесено таке уточнення: «Нервова система й органи чуття».
У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, в навчальній програмі «Русский язык» у школах с українською мовою навчання для 1 класу у реченні «пересказывает данный образец, составляет предложения по опорным словам и объединяет их между собой» замінити слово «словам» на слово «картинкам».
Інформуємо, що вчителі можуть використовувати елементи навчальних програм 2006 р., які відповідають вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти.
Робочі навчальні плани для 1-3 класів загальноосвітніх навчальних закладів розробляються на основі Типових навчальних планів початкової школи, затверджених наказом Міністерства від 10.06.2011 р. № 572 «Про Типові навчальні плани початкової школи».
Відповідно до мови навчання у системі початкової загальної освіти зазначеним документом передбачено окремі варіанти Типових навчальних планів: для початкової школи з українською мовою навчання; для початкової школи з українською мовою навчання з вивченням мови національної меншини; для початкової школи з навчанням мовою національної меншини; для спеціалізованої початкової школи з українською мовою навчання та з поглибленим вивченням іноземних мов; для спеціалізованої початкової школи з вивченням російської чи іншої мови національної меншини та з поглибленим вивченням іноземних мов; для спеціалізованої початкової школи з українською мовою навчання і поглибленим вивченням предметів музичного профілю; для спеціалізованої початкової школи з українською мовою навчання і поглибленим вивченням предметів художнього профілю.
Повноцінність початкової загальної освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.
У 2014/2015 навчальному році третьокласники розпочнуть вивчати новий навчальний предмет «Я у світі», який спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання. Серед головних завдань предмета - формування громадянської компетентностi. При його вивченні педагогам необхідно використовувати активні методи i форми навчання, що сприяють формуванню критичного мислення, iнiцiативи, творчостi, розвивають умiння мiркувати, аналiзувати, ставити запитання, шукати власнi вiдповiдi, робити висновки, брати участь у громад¬ському життi.
Найбiльш ефективними для формування громадянської компетентностi є колективнi творчi справи; використання проектних, iнтерактивних, iнформацiйно- комунiкативних технологiй.
Початкова школа виконує роль фундаменту, на якому будується вся система громадянського виховання школярів, формування у них любові до рідного краю, України, історичної пам’яті, духовності, національного характеру. Все, що закладається учням у цей період навчання і виховання, визначає в подальшому успіх процесу формування особистості, її світогляду і загального розвитку. Набуті особистісні якості, а також знання, вміння і навички у початковій школі значною мірою визначають особливості практичної, громадської та професійної діяльності дорослої людини.
Навчальний предмет «Я у світі» розрахований на 35 годин у 3-му класі з розрахунку 1 година на тиждень.
У третьому класі продовжується вивчення предмета «Природознавство», де особливу роль відіграють такі методи та прийоми навчальної діяльності школярів, як спостереження, проведення нескладних дослідів, вимірювань, тому у навчальній програмі виділено рубрики «Практичні завдання», «Практичні роботи», «Міні-проекти» «Екскурсії», «Дослідницький практикум».
Тематика «Дослідницького практикуму» в 3-му класі має виразну компетентнісну спрямованість і передбачає розв’язання таких завдань: «Як опріснити воду?», «Як змусити вітер працювати?», «Які корисні копалини є у моєму краї?», «Як зменшити втрати тепла у будинку?», «Як тварини дбають про своє потомство?», «Раціон здорового харчування», «Як визначити гостроту свого зору». Знаходження шляхів розв’язання окреслених завдань знадобляться школяреві у повсякденному житті, допоможуть сформувати раціональну поведінку, здоровий спосіб життя.
Практичні завдання й практичні роботи - важлива й обов’язкова складова уроку природознавства. Після теоретичних питань розглядаються прикладні відомості, структуровані навколо важливих проблем. Практичні роботи та завдання передбачають вивчення властивостей тіл природи, їх будови, проведення спостережень, дослідів, розв’язання природничих та екологічних задач, здійснення порівняльного аналізу, складання схем, проведення міні-досліджень, дискусій, роботу з колекціями корисних копалин, зразками гербаріїв, Інтернет-ресурсами, різними джерелами інформації. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційна, навчальна, контролююча тощо.
Загальновідомо, що за провідною освітньою метою практичні роботи поділяються на навчальні, підсумкові (перевірні) і творчі. Навчальні (тренувальні) роботи націлені на відпрацювання і вдосконалення наявних знань і вмінь, а також на формування нових. Кількість навчальних (тренувальних) практичних робіт визначається вчителем, виходячи з конкретних умов навчання: програми і підручника, рівня підготовки учнів класу з урахуванням рівнів підготовки окремих учнів, фактичного часу на навчання. Наприклад, до навчальних практичних робіт (згідно з навчальною програмою) доцільно віднести такі: «Перевірка власної постави», «Вимірювання частоти пульсу», «Робота зі зразками гербаріїв квіткових рослин», «Ознайомлення з колекцією корисних копалин», «Позначення на контурній карті частин Світового океану». Оцінки за навчальні практичні роботи учитель ставить на власний розсуд.
Кількість, зміст, способи проведення та форми представлення результатів творчих практичних робіт не слід регламентувати. Потреба в таких роботах визначається вчителем і залежить від конкретних умов навчання, в тому числі рівня підготовки і пізнавальних інтересів учнів, традицій навчального закладу, забезпеченості навчальним обладнанням та сучасними засобами навчання. До творчих практичних робіт можна віднести «Дослідження розчинності речовин, що використовуються у побуті».
Практичні роботи можуть використовуватися як підсумкові (перевірні) роботи для здійснення контролю засвоєння знань, умінь і навичок з предмета. Таку роль можуть відігравати практичні роботи: «Складання ланцюгів живлення», «Умови розвитку рослин», «Розмноження кімнатних рослин».
У 3 класі навчальною програмою визначено проведення однієї обов’язкової екскурсії під час вивчення теми «Рослини, тварини і середовища їх існування». Але уроків-екскурсій, як форми занять у початковій школі, доречно проводити значно більше, вивчаючи природні компоненти живої і неживої природи. Залежно від того, що є предметом їх вивчення, екскурсії поділяють на предметні і комплексні. Запланована екскурсія «Ознайомлення з розмаїттям рослинного і тваринного світу рідного краю» є предметною, оскільки вона передбачає вивчення тільки рослинного і тваринного світу своєї місцевості. Таку екскурсію можна вважати й екологічною, оскільки при її проведенні даються не тільки назви рослин і тварин, за якими ведуться спостереження, а й виявляються зв’язки та єдність (угруповання), до яких вони належать. Під час екскурсії доцільно ознайомити учнів із правилами поведінки у природі, деякими прийомами їх використання. У системі інших шкільних занять екскурсії діляться на вступні, поточні, підсумкові. Запропоновану екскурсію можна провести як вступну, на першому уроці вивчення теми. Її мета – отримати безпосереднє уявлення про рослинний і тваринний світ рідного краю з метою подальшого поглиблення отриманої інформації в умовах класних занять, при цьому витримується принцип «від живого споглядання до абстрактного мислення». Під час такої екскурсії можна зібрати матеріали (рослини, насіння, плоди, фотографії, малюнки) з метою їх подальшого використання на класних заняттях у ході вивчення відповідної теми. Такі екскурсії мають високу мотивацію, викликають інтерес до вивчення живої природи.
Можуть бути й інші варіанти проведення цієї екскурсії – поточний, під час вивчення теми, або підсумковий, який проводиться у кінці вивчення теми. Головна дидактична мета підсумкової екскурсії – навчити дітей співвідносити отримані на уроках знання з процесами і явищами, які відбуваються в природі. На такій екскурсії доцільно більше уваги приділяти вивченню зв’язків між компонентами природи, навчити дітей формулювати висновки природоохоронного характеру. Підсумкові екскурсії мають мати чітко виражену природоохоронну спрямованість.
Значна увага приділяється використанню у навчальному процесі проектних технологій, впровадження яких спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирішення проблем і застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності. Запропоновані в програмі проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст.
У 3-му класі учням пропонується реалізувати два проекти: дослідницький і творчий. Дослідницький проект підпорядковується логіці наукового дослідження: вибирається тема дослідження, визначається проблема дослідження, об’єкт і предмет, висувається гіпотеза, яка перевіряється дослідницьким шляхом; обговорюються результати і формулюються висновки. Перед початком роботи над дослідницьким проектом «Виявлення пилу в повітрі та встановлення джерел його походження» учням доцільно повідомити, що існує багато способів визначення пилу в повітрі, пригадати відомі їм із попередніх класів способи визначення чистоти повітря й ознайомити ще з одним із них. Варто також самостійно провести дослідження чистоти повітря на шкільному чи власному подвір’ї.
Тематику міні-проектів та запитань до природи учитель може змінювати відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, інтересів дітей, регіональних особливостей природи рідного краю тощо.
Реалізація всіх зазначених вище способів діяльності з природознавства забезпечить діяльнісний характер предмета та слугуватиме основою для перетворення навчальної інформації в практичні особистісно значущі уміння.
Вивчення навчальних предметів у 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році здійснюватиметься за підручниками та навчальними посібниками, зазначеними у Переліку навчальних програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих для використання в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році, які розміщені на сайтах Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).
Наголошуємо, що вчителі, які працюватимуть з учнями 3 – го класу за новими підручниками, обов’язково мають бути ознайомлені з навчально-методичною літературою для 3 класу до початку навчального року.
Особливості роботи за новими підручниками для учнів 3 класів
«Українська мова. 3 клас» (авт. Вашуленко М. С., Мельничайко О. І., Васильківська Н. А.)
Центральним у підручнику з української мови в 3 класі є розділ «Слово. Значення слова». Пропонуються принципово нові підходи до вивчення цього розділу порівняно із ще донедавна традиційним, формально-граматичним, коли слово переважно розглядали як частину мови. У результаті учні сприймали слово не як одиницю мовлення, призначену передусім для вираження думки, а як граматичну категорію, що, звичайно, не сприяло розвитку їхніх комунікативних умінь. Ставиться завдання подолати цей однобічний підхід до вивчення слова, розширивши коло лексико-граматичних і суто лексичних ознак, які допомагали б школярам сприймати слово у єдності його різних значень, у взаємозв’язках з іншими словами в словосполученні, реченні, тексті, усвідомлювати відмінність між предметами і явищами навколишньої дійсності і словами, що їх позначають. Тут учні ознайомлюються з явищами багатозначності слів, із прямим і переносним значенням слова, із синонімами й антонімами, виконують практичні завдання з найуживанішими омонімами (без уживання терміна). Засвоєні теоретичні відомості щодо аналізу лексичного значення слова закріплюються і поглиблюються в подальшій роботі, зокрема в підрозділах «Будова слова» і «Частини мови».
Звертаємо увагу вчителів на важливе загальнонавчальне вміння молодших школярів користуватися в навчальній мовленнєвій діяльності різними словниками - орфографічним, перекладним, тлумачним, словником синонімів, антонімів та ін. 3 клас є перехідним етапом у формуванні в учнів початкових класів навичок скоропису. Підручник пропонує зразки каліграфічних вправлянь практично до кожного уроку. Їх місце в структурі уроку визначає вчитель. У другому семестрі, крім вправ, спрямованих на опанування каліграфічного письма, доцільно також практикувати завдання на вироблення в учнів швидкості й ритмічності письма-навичок, надзвичайно важливих для поступової підготовки молодших школярів до переходу в основну школу.
«Українська мова. 3 клас» (авт. Захарійчук М. Д., Мовчун А. І.)
Актуальним для підручника «Українська мова» для 3-го класу залишаються текстоцентричні технології, в основу яких покладено текст. Розумінню прочитаного тексту сприяє відповідна словникова робота. Словникову роботу варто розглядати як сукупність систематичних вправ, спрямованих на засвоєння учнями лексичних, граматичних, вимовних і орфографічних норм літературної мови. З цією метою на сторінках підручника подається лексичне тлумачення слова під логотипом «словник».
У підручнику введено у навчальний зміст уроки розвитку писемного мовлення, спрямування яких - формування умінь будувати письмові висловлювання. Зміст цих уроків підсилений текстами-зразками, предметними і сюжетними малюнками відповідно теми уроку.
Розділ «Частини мови» включає навчальний матеріал, що сприяє розширенню знань про іменник, прикметник, дієслово. Звертаємо увагу на оновлені підходи щодо вивчення окремих тем цього розділу.
У навчальному матеріалі підрозділу «Іменник» включена тема «Поняття предметності». З метою якісного опрацювання та усвідомленого сприймання поняття предметності автори пропонують теоретичні відомості, практичні вправи, малюнки, відповідний методичний апарат. Звертаємо увагу вчителів на те, що тема «Практичне ознайомлення з відмінками іменника. Спостереження за змінюванням іменників за відмінками» у програмі не вказано на число іменника. Однак, автори підручника подають цей матеріал у логічній послідовності: роль закінчення слова для зв’язку слів у реченні, зв'язок слів у реченні за допомогою питань, назви відмінків та питань, таблиці відмінювання іменників спочатку в однині, а потім у множині (с.118,120 подається для ознайомлення й не оцінюється).
Тема «Загальне поняття про дієслово (питання, роль у реченні)» вміщена у підручнику до підрозділу «Дієслово» (ст.141) подається для ознайомлення й тому не оцінюється.
«Українська мова. 3 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Хорошковська О. Н., Охота Г. І., Яновицька Н. І.)
Реалізація поставлених у програмі завдань та розуміння усіх взаємозалежностей у формуванні комунікативної компетентності молодших школярів зумовили нові підходи до відбору змісту і його презентації у підручнику з української мови для 3 класу шкіл з російською мовою навчання.
Усе це знайшло своє відображення у текстовому матеріалі, навчальних вправах та методичному апараті підручника, адресованому безпосередньо учневі чи учениці.
Практичне спрямування у навчанні української мови і мовлення зумовило нові підходи й до формування назв параграфів. Подано не назву мовного матеріалу, який мав опрацьовуватися, а види мовленнєвої діяльності, які повинні формуватися протягом уроку.
Відомості про мовний матеріал подано у вигляді розповідей професора лінгвіста або бесід Незнайка і Катрусі, які пропонуються як для слухання – розуміння (читає вчитель), так і для самостійного читання (суцільного чи вибіркового).
Знайшли своє місце в підручнику і завдання для самостійної роботи. Вони є достатньо цікавими і дають можливість учителеві здійснювати диференційований підхід до навчання.
«Українська мова. 3 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Гавриш Н. В., Маркотенко Т. С.)
Завдання та вправи підручника дають можливість обрати зручну форму організації роботи дітей: індивідуальне виконання завдань, робота в парах або колективна робота. Підказкою для вчителя виступає формулювання завдання, у якому дається вказівка на спосіб опрацювання навчального матеріалу: (прочитай – прочитайте).
Підручник містить інформацію різного рівня: теоретичний матеріал з мови для обов’язкового засвоєння, інформаційні цікавинки для допитливих, фольклорні та літературні тексти (скоромовки, загадки, вірші, прислів’я, приказки тощо), ігрові матеріали (ребуси, кросворди тощо). Для зручності орієнтування в підручнику різна навчальна інформація, залежно від спрямованості, подається на певному кольоровому тлі. Також застосовано систему позначок, доступних для розуміння дітей (Працюємо разом. Працюємо в парах. Поміркуй. Домашнє завдання).
У підручнику вміщено вправи, спрямовані на активізацію чи корекцію знань, засвоєних на уроках російської мови, та відповідних умінь щодо усвідомлення спільного в російській і українській мовах. Серед різних видів завдань особливу увагу приділено вправам на формування правильної звуковимови, для попередження інтерферуючого впливу російської мови.
Зауважимо на різний характер запропонованих вправ і завдань. Зокрема, вправи аналітико-конструктивного характеру: на списування зі вставленням літер, дописування або зміну закінчень; вправи на конструювання словосполучень і речень; підстановчі вправи – ті, що потребують підстановки окремих слів, словосполучень у запропоновану фразу тощо; трансформаційні вправи, що передбачають заміну слів чи словосполучень синонімами або антонімами. До підручника включено вправи на переклад тексту з російської мови на українську, завдання творчого характеру, що вимагають скласти оповідання, невеличку розповідь за малюнком або серією малюнків. З цією метою до підручника вміщено сюжетні, предметні малюнки та репродукції картин відомих художників.
У підручнику подано словничок синонімів, антонімів, наголосів, що привчає учнів працювати з довідковою літературою. Також уміщено матеріал для повторення вивченого.
Зміст підручників «Літературне читання » спрямований на досягнення мети, розв'язання завдань, визначених у програмі; моделює систему навчання учнів читати і повноцінно сприймати художній твір як мистецтво слова, яке включає розвиток спостережливості, творчої уяви, чуття поетичного слова, здатності сприймати звукові, словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати, творити, виховувати у молодших школярів почутя патріотизму, любові до рідної землі, шанобливе ставлення до родинних стосунків, дотримання морально-етичних норм.
«Літературне читання. Українська мова. 3 клас» (авт. Савченко О. Я.)
У 3 класі вдосконалюються знання і досвід читацької діяльності, набуті у попередніх класах, відбувається підготовка учнів до систематичного вивчення курсу української літератури. Зміст і структура підручника мають забезпечити формування читацької компетентності, якою діти оволодівають, читаючи різні за жанром і обсягом твори, виконуючи цікаві розвивальні завдання. Рукопис охоплює 11 розділів: «Цікава книга природи», «Від слова до книги», «Із джерел народної творчості», «Літературні казки і п’єса-казка», «Зачарувала все весна», «Байки Леоніда Глібова», «Шевченкове слово», «Українські письменнтки про світ природи і дитинства», «Із скарбниці казкарів світу», «Про винаходи і винахідників», «Візьму перо і спробую».
Зміст підручника має зацікавити учнів, тому що відібрано твори, які пройшли випробування часом, а також із новітньої дитячої літератури знаних авторів. Діти читатимуть твори Т. Шевченка, Л. Глібова, Лесі Українки, Л. Костенко, В. Сухомлинського, О. Донченка, А. Коваль, В. Дацкевича, А. Лотоцького, О. Буценя, Н. Забіли.
У структуру підручника закладено певний ритм, який складається з таких компонентів:
- назва розділу;
- ілюстрована заставка у вигляді розгорнутої книги;
- звернення-настанова до учнів щодо опрацювання розділу;
- основні тексти;
- позатекстові компоненти;
- супровідний ілюстративний матеріал;
- блок самоконтролю «Перевір свої досягнення».
Передбачено реалізацію виховної і розвивальної функцій дитячого читання.
Тому вчитель повинен звернути увагу на те, що відібраний зміст виховує інтерес і повагу до рідної, української мови, привертаючи увагу дітей до її багатства, милозвучності, розкриває засобами художньо-пізнавального аналізу текстів глибинні образи української історії, культури, обрядовості. Наприклад, твори розділу «Сторінки історії», «Як не любить той край».
Важливо, щоб учитель, працюючи з методичним апаратом підручника, зумів реалізувати ідеї компетентнісного підходу. Наприклад, з метою формування в учнів уміння вчитися їм пропонуються завдання на порівняння текстів, учинків дійових осіб, постановку завдань до прочитаного, доведення, визначення головної думки.
Методичний апарат охоплює:
- запитання і завдання до читання, у процесі читання, після читання твору;
- різноманітні форми організаційної співпраці: попрацюйте у парі; попрацюйте у групі; попрацюйте разом; поміркуймо разом; розіграйте сценку за прочитаним; будьте дослідниками; пофантазуйте;
- створення ситуацій діалогу з текстом, автором, укладачем підручника;
- завдання для розвитку ключових компетентностей: уміння вчитися, загальнокультурної, соціальної, комунікативної.
Рекомендуємо вчителю звернути увагу на те, що розділи завершуюься сторінкою «Перевір свої досягнення». У ній за блоками (знаю, розумію, можу пояснити, вмію, виявляю ставлення) кожен учень самостійно виявляє стан своїх досягнень. Структура цієї перевірки є аналогом структури читацької компетентності, що стимулює дітей до активної участі у формуванні досвіду читацької діяльності.
Змістове наповнення підручника організоване таким чином, щоб учні успішно могли користуватися ним, опираючись на зорові образи (фото, репродукції, ілюстрації), уміщено ілюстрації з культурознавчим смислом у зв’язку зі змістом прочитаного.
«Літературне читання. Українська мова. 3 клас» (авт. Науменко В. О.)
У підручнику більше уваги приділено формуванню самостійності учнів під час роботи з художніми творами, формуванню усвідомленості, швидкості читання мовчки. Читання вголос і читання мовчки визначається орієнтовно співвідношенням 50% і 50%.
Коло читання розширено жанрами: байкою, п’єсою, п’єсою-казкою, легендою.
У підручнику пропонуються сюжетні схеми для переказу змісту казок, доповнення їх початку чи розвитку подій. Цей прийом допомагає включити дітей у творче читання казок, поданих скорочено, зацікавлює до їх читання в повному обсязі. Схеми розміщено на форзацах.
Завдання до текстів орієнтують на роботу учнів як під керівництвом учителя, так і самостійно.
Ілюстративний матеріал підручника багатофункціональний:
1. Репродукції картин відомих художників, зміст і настрій яких співзвучний художнім творам, спрямовані на збагачення уявлення про створення та взаємодоповнення художнього образу засобами літератури й живопису, розвитку мовлення, умінь визначати настрій поета та художника, творів мистецтва загалом.
2. Серії малюнків – це малюнкові плани. Вони призначені для формування вмінь ділити текст на частини, добирати заголовки, визначати особливості відображення змісту, образів у художньому творі та творі живопису, відтворювати зміст; порівнювати уявлювані картини з картинами художника. Ілюстрації до зарубіжних казок передають народний колорит: одяг, архітектура, побут тощо. На це треба звертати увагу, щоб художні твори диференціювались у сприйнятті дітей.
3. Малюнки, які предметно розкривають значення слів.
У підручнику – два розділи: «З народного джерела» та «З літературної скарбниці», зміст яких системно формує в третьокласників читацьку компетентність.
Для прикладу підрозділ «Світ поезії» складається з двох частин: «Поетична майстерня» і «Поетична збірка».
Починається вступною інформаційною статтею, основне завдання якої полягає в тому, щоб:
- викликати в дітей бажання читати поезію, розуміти її;
- уточнити розуміння учнями значення термінів: «лірика», «пейзаж», «пейзажна лірика»;
- повторити засоби творення художнього образу .
Поетична майстерня
Концептуально зміст «Поетичної майстерні» виконує завдання підготовки учнів до читання і розуміння поезії. У третьому класі стоїть завдання ширше: навчити учнів аналізувати поезію, а для цього треба знайти «ключ», який дає у творі поет для розуміння читачем його почуттів і думок. Для цього дібрана одна група творів, у яких змальований вечір (він особливий у кожного поета), над кожним твором записано слово - літературознавче поняття.
Друга група віршів представлена поезіями, в яких передано почуття почуття: «замилування красою природи», «тривога», «замилування переплітається зі смутком», «спокій», «захоплення».
«Літературне читання. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. 3 клас»
(авт. Хорошковська О. Н., Охота Г. І.)
Зміст підручника, як і раніше, складають два основні розділи. Перший – «Усна народна творчість» та другий – «Твори українських письменників і народні твори», який побудовано за тематичним принципом.
Оскільки однією з вимог програми з літературного читання є ознайомлення учнів з жанрами народних та літературних творів, у підручнику подано твори різних жанрів і стилів та короткі визначення жанрів.
Значне місце займають різновиди усної народної творчості, починаючи з малих фольклорних форм – колискових, потішок, забавлянок, лічилок та загадок, прислів’їв і приказок, українських дитячих ігор, казок, віршів небилиць, жартівливих віршів тощо.
Ці види народної творчості супроводжуються короткими текстами, в яких розкривається сутність того чи іншого жанру, даються короткі визначення.
Новим у підручнику є невеличкі нариси про особистість письменників, із творами яких найчастіше зустрічалися учні у попередніх чи в 3 класі.
Матеріал про вірші й віршування може сприяти прилученню дітей до поетичної творчості.
Значне місце в підручнику відводиться роботі з розвитку мовлення на основі ілюстрацій та прочитаних текстів, образні вирази з яких учні мають учитися використовувати у власних творах.
Методичний апарат підручника націлено на проникнення у зміст авторського задуму, усвідомлення основної думки, аналізу й оцінювання краси художнього твору, вчинків і характерів героїв, формування любові до рідного краю, України, почуттів громадянськості, патріотизму.